К. Медведєв, кандидат ветеринарних наук, голова Українського ветеринарного дерматологічного суспільства

Для власників домашніх тварин, насамперед, собак та котів, питання здоров’я їхніх вихованців завжди мали і мають першорядне значення. Справді, якщо тварина здорова, з нею приємно спілкуватися, догляд та утримання не займають багато часу – нагодував, погуляв, приголубив, пограв. І все це насолоду. Звичайно ж, є і тварини, які потребують особливого гігієнічного догляду, і грумінгу, і тренувань. Але для власників, у будь-якому разі, це на радість.

Ось лише деякі критерії, що дають нам підстави вважати тварину здоровою: 1) активність; 2) гарний зовнішній вигляд; 3) хороший апетит та вгодованість; 4) приємна на дотик шкіра та вовна, без лущення та зайвої линяння; 5) відсутність неприємних запахів, які від нього. Багато хто може додати ще мокрий та прохолодний ніс (хоча з медичної точки зору, це не завжди корелює з нормальною температурою тіла).

Загальне здоров’я забезпечується за рахунок гарної спадковості, міцного імунітету, що дозволяє протистояти багатьом хворобам, правильного харчування, достатньої фізичної активності та необхідних гігієнічних заходів. Усі як у людей.

Ось про гігієнічні заходи і йтиметься у цій статті.

Якщо з необхідністю миття/стрижок все більш-менш зрозуміло, багато в чому необхідність цих процедур визначається суб’єктивними критеріями, то необхідність та важливість гігієни вух безпосередньо пов’язана із прагненням до профілактики їх захворювань.

Трохи нормальної анатомії та фізіології.

Орган слуху собаки та кішки складається з трьох частин: 1) зовнішнє вухо, що включає вушну раковину, зовнішній слуховий прохід (вертикальний та горизонтальний відділи) та барабанну перетинку; 2) середнє вухо, що складається з барабанної порожнини та слухових кісточок;
3) внутрішнє вухо, що включає систему напівкружних канальців і «равлик».

Зовнішній слуховий прохід вистелений шкірою (а не слизовою оболонкою, як іноді вважають), в якій розташовані спеціальні церумінозні (сірчані) залози, що виділяють вушну сірку – воскоподібна речовина, яка служить для очищення та змащення слухових каналів та захищає вухо від мікроорганізмів. Важливим є той факт, що здоровий зовнішній слуховий прохід має властивість самоочищення за рахунок міграції рогових лусочок шкіри (разом із вушною сіркою) у напрямку від глибших відділів проходу у бік вушної раковини. При порушенні нормальних фізіологічних процесів кількість сірки змінюється, функція самоочищення порушена, і при цьому сірка, що накопичилася, і бруд не виводиться зі слухових проходів повністю. Тоді й з’являється неприємний запах із вух.

У цій статті йтиметься саме про зовнішньому вусі як об’єкт гігієнічних обробок.

Мені, як лікарю, постійно під час консультацій власники запитують: чи потрібно якось чистити вуха собаці чи кішці з профілактичною чи гігієнічною метою, як це робити правильно, як часто та якими засобами?

Тут мені хотілося б як відступ привести цікаві статистичні дані, отримані фармацевтичною Корпорацією «Артеріум» під час опитування 130 власників собак і кішок у великих містах України – Києві, Одесі, Дніпропетровську, Львові, Харкові. Було виявлено, що:

1) правильно і регулярно доглядають вуха вихованців лише близько 20% власників;

2) основна причина відсутності догляду за вухами вихованця полягає в тому, що у власників немає розуміння необхідності чистити вуха та знань, як це зробити;

3) основні причини, через які люди чистять вуха своїм улюбленцям, – усунення запаху та сірки (38 %), профілактика отиту (24 %), наявність отиту (28 %).

На здоров’я вух впливають такі фактори: будова та положення вушної раковини та зовнішнього слухового проходу (у висловухих собак або у собак з вузьким слуховим проходом ризик захворювання на отит вище); спосіб життя вихованця (наприклад, у собак, які часто плавають, при попаданні води в слуховий прохід створюються сприятливі умови для розмноження мікроорганізмів); наявність або відсутність первинних захворювань, які служать тлом для запалення (собаки-алергіки часто єдиним проявом алергії мають зовнішній отит; вушний кліщ, що паразитує у вухах собак і кішок, також викликає запалення, що супроводжується сильним свербінням); наявність або відсутність сторонніх тіл у слуховому проході (висохла сірка, надмірне зростання волосся, колючки, насіння рослин).

Такі тварини становлять групу ризику захворювання отитом. Вони, насамперед, важливо проводити заходи, створені задля профілактику отиту, викликаного переліченими чинниками. І основне місце тут займе правильний догляд, що включає: 1) огляд вушної раковини, особливо її внутрішньої частини та початкової частини слухового проходу щодо виявлення забруднень, запалення, механічних пошкоджень, наявності сірки і надмірного зростання волосся, запаху; 2) гігієнічне чищення вух.

Для очищення шкіри вушних раковин та промивання зовнішнього слухового проходу не слід використовувати розчини, що містять етиловий спирт або перекис водню. Ці засоби можуть викликати пошкодження рогового шару епідермісу, що виконує захисну функцію. Безкорисними для розчинення сірки та жирних виділень виявляться водні розчини хлоргексидину, мірамістину та інших антисептиків.

Найкращим вибором для цієї мети будуть спеціально розроблені для гігієни вух так звані промивання, до складу яких входить пропіленгліколь, що володіє детергентними властивостями і дозволяє легко розм’якшити сірку, що підсохла, і розчинити жирні виділення, як у слуховому проході, так і на вушній раковині. Після цього легко вдається очистити вухо від виділень та бруду.

До таких препаратів належить, зокрема, “Аурікап” виробництва української фармацевтичної Корпорації “Артеріум”. Крім пропіленгліколю, до його складу також входять настойка календули і ефірна олія базиліка, що зменшують запальну реакцію і мають ефект, що загоює.

Своїм пацієнтам я рекомендую проводити гігієнічні чищення вух один раз на 5-7 днів. При цьому кількість розчину, що вводиться у слуховий прохід, становить від 1 до 5 мл, залежно від розмірів собаки чи кішки.

Техніка процедури дуже проста:

1) трохи відтягнути вушну раковину;

2) ввести необхідну кількість розчину, що промиває (бажано трохи підігрітого), наприклад, «Аурікап», заповнивши їм весь слуховий прохід. Для дрібних тварин зручно використовувати спеціальну насадку, яка продається разом із препаратом. Великою твариною для введення розчину «Аурікап» у вуха краще використовувати шприц без голки;

3) помасажувати вухо біля кореня вушної раковини протягом 30-60 секунд;

4) ретельно видалити рідину з сіркою, що розчинилася, і забрудненнями, протерши вушну раковину і початкову частину слухового проходу ватними спонжами або серветками;

5) дати можливість тварині потрясти вухами та ще раз видалити залишки рідини.

«Аурикап» надійно усуває багато факторів, здатних викликати захворювання, усуває неприємний запах з вух та профілактує його появу, дуже м’яко та природно відновлює фізіологічні процеси у шкірі слухових проходів.